Не поддавайтесь на соблазны и не экспериментируйте с наркотиками.
Але, як пиляєте, братухи? Зізнаюся, я наркоман комик, а саме - закодінований на кодеїні. І, шоб не кутити, ділюся з вами моєю смішною і неймовірною історією, як я купила закладки і підробляла собі життя скучним продавчиком.
Усе почалося тоді, коли я ушкварився на роботі і вирішив знайти шлях пожвавити себе. Я почав російською рулетку - лазив по недостовірним сайтам і шукав, звідки взяти закиди. Повірте, це був неймовірний задротство. Клік за кліком, посилання за посиланням, аж нарешті мені пощастило. Я знайшов легендарну пещеру зі схованками - онлайн магазин, де можна було купити все, що душа побажає.
Ця пещера була як справжній кладовище наркотиків - метамфетамін, героїн, марихуана, та навіть ганджубас. Там були всі закладки, які тільки можна собі уявити. Я не можу вам описати, як моє серце переповнялося радістю, коли я побачив цей пекельний асортимент.
Але мої гроші були обмежені, і я не міг собі дозволити все це багатство. Тому я вирішив підробити трохи грошей, шоб купувати закладки без обмежень. І от знайшовся клієнт, який пропонував мені роботу продавця в скучному магазині, де продавалися звичайні речі - взуття, одяг, кухонні прилади.
Звичайно, для мене це був закид. Продавцем бути, коли такі круті закладки вже були у моїх руках? Але, враховуючи мою ситуацію, я зрозумів, що згода на цю закидуху може врятувати мене від бездомності.
Так ось, я став продавцем. Ношу на собі скучний мундир, обслуговую покупців, але завжди з собою тримаю свою секретну колекцію закладок. Ніхто ніколи не підозрює, що той звичайний продавець взуття - справжній ушиблений, який кутить наркотиками.
Моя робота принесла мені непогані гроші. Я продавав взуття та одяг, а потім навіть підбивав своїх покупців на замовлення справжніх закладок. Для них це було як велике відкриття - звичайний продавець, виявляється, знає де придбати такі речі! Багато з них стали моїми постійними клієнтами, а хтось навіть почав пропонувати мені роботу на своїх злочинних діяннях.
Одного разу мені надійшло замовлення на жовту закладку. Це був новий товар в моєму асортименті - ефедрон, жидкий порошок, який можна вдихати. Зрадів як дитина! Але я не знав, як правильно його приготувати, тож звернувся до своїх постійних клієнтів за допомогою.
-"Братан, мама тебе виписала?" - звучить з телефону.
-"Ні, я просто маю нову закладку - жовтий жидкий порошок. Але я не знаю, як правильно його закинути."
-"Ай-ай-ай, братуха, ти нічого не знаєш! Так ніззя! Треба розведення робити з водою, а потім вдихувати. Якщо не правильно закинеш, то можеш зайнятися."
Отже, я дізнався як правильно закинути жовтий порошок. Тепер я мав нову закладку в своїй колекції - ефедрон. І навіть на роботі, коли мені було нудно, я міг вдихати цей жовтий порошок і відчувати себе крутим наркоманом комиком.
Так я закодінився на кодеїні та кутив ефедроном, працюючи скучним продавцем. Це були найкращі часи моєго життя - закиди у секретній колекції та нескінченні можливості крутити всіх навколо. Але, в кінці кінців, сталася неприємність, яка змусила мене зупинитися і задуматися.
Різниця між жизнеутверждаючими настійками у пляшках і життям на наркотиках згубна. Вживати наркотики - це зашквар, якому слід уникати. Тому я прийняв важке рішення - покинути свою скучну роботу та закинути закладки, що стали моїм залежностями. Це була вазка й тривожна дорога, але я вирішив стати нормальним коміком, який розважатиме людей не наркотиками, а своєю справжньою талантливістю.
Пам'ятайте, ребята - наркотики це не жарт. Якщо ви потрапили в цей закид, знайдіть сили вийти з нього. Здоров'я та ріжниця в житті - важливіше за все. Будьте розумними та живіть по-справжньому!
Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Братаны! Давайте сегодня поговорим о самом невообразимом приключении, которое случилось со мной в один прекрасный день. Но сперва, позвольте моему воображению понести меня прочь от реальности, чтобы я мог вам рассказать все до мельчайших деталей. Вспоминая об этой истории, я возвращаюсь во времена моей молодости, когда я был на закладке и готов был на все ради кайфа.
Итак, начнем с того, что я решил попробовать новый наркотик - кодеин. Скакал я по улицам ХЗ, шарился между подворотнями, и наконец-то нашел парня, который согласился продать мне эту вещь. Конечно, за бабки, без б не обошлось. Но я был готов пожертвовать своими скарбами ради этого эксперимента.
Как только я купил эту закладку, не мог не пройти мимо зоопарка. Почему бы и нет? Ведь когда ты не бодяженный, все вокруг кажется тебе интересным и захватывающим. Я вошел в зоопарк и сразу же заметил таблицу с рисунками зверей и указателем их местонахождения. И тут мое воображение разыграло со мной злую шутку.
Я подошел к одной из клеток и начал имитировать голоса животных, которых видел на таблице. Братишка, с такими шутками нельзя было удержаться от смеха! Мне стало весело, и я не мог остановиться. Я ходил от одной клетки к другой, устраивая смешные разговоры со зверьми.
“Привет, команда медведей! Вам тут понравилось делать хруст на морковке?”, - закричал я на ходу, несмотря на то, что медведи явно мне не отвечали.
Ну что, я несколько часов шел по зоопарку, шеймил своим присутствием невинных животных, а потом решил, что пора вернуться в реальность и почувствовать действие кодеина. Я выбрал уютный уголок рядом с курятником, сел на скамейку и принял свою дозу.
И тут началось самое интересное. Я закрыл глаза и почувствовал, что вся реальность исчезает, а я погружаюсь в неизведанный мир. Мои мысли стали яркими и буйными, мои чувства - оживленными и интенсивными. Я просто погрузился в кайф.
В этом состоянии я ощущал, что могу разговаривать на языке животных. Поэтому я решил, что самое время поговорить с курами в курятнике. Я подошел к ним, сел на землю и начал разговаривать.
“Эй, курочки! Как вы там живете? Каково ваши мысли о свободе?”, - спросил я с улыбкой.
Но они просто продолжали клювать зерно и не обращали на меня внимания. И я понял, что даже в этом магическом мире я не могу проникнуть в сущность их мыслей. Но это меня не остановило. Я продолжал разговаривать, шутить и чувствовать себя близким к этим забавным существам.
Я провел в зоопарке целую вечность, погруженный в свои фантазии и представления о том, как разговаривать со зверями. Но в конце концов действие кодеина истощилось, и я почувствовал, что мой кайф подходит к концу.
Я покинул зоопарк с ностальгией и возвращался домой, перебирая в голове все то, что я испытал. Вспоминая этот день, я понимаю, что все это было частично моей фантазией, а частично даром наркотиков.
Но, братва, независимо от того, насколько реальными были мои разговоры со зверями, я никогда не жалел об этом приключении. Это был настолько невероятный опыт, что я с улыбкой вспоминаю его до сих пор.